Зазор на шариковом подшипнике как замерить

Зазор в подшипниках — смещение наружного кольца в сразу двух направлениях: и осевом, и радиальном. Необходимость в неплотном прилегании подвижных металлических элементов обусловлена, прежде всего, тем, что во время работы они выделяют тепло. Температурные показатели тел качения подшипника, его внутреннего кольца, как минимум, на 5-10° превышают нагрев вала и наружного кольца.
В соответствии со спецификой работы, эта разница может значительно увеличиться. Если при этом радиальный зазор отсутствует или слишком мал, из-за термического расширения возрастает сила трения. Подшипник быстро выходит из строя. Кроме температурных перепадов, зазор также позволяет:
· исключить неполадки, связанные с тем, что подшипники, вал и корпус механизма изготовлены из разных материалов;
· компенсировать посадку с натягом;
· нивелировать номинальное смещение подшипника относительно других рабочих элементов.
Початковий радіальний зазор (при постачанні) регламентується стандартами. Кожна група шарикопідшипників позначена номером, обмежена мінімально і максимально допустимими показниками. Осьовий зазор залежить від технології монтажу та особливостей функціонування складального вузла.
Вимірювання проводять за допомогою індикатора. Спочатку встановлюють внутрішнє кільце шарикопідшипника на оправку. Потім, одночасно з підведенням вимірювального штифта індикатора до зовнішньому кільцю, прикладають силу з протилежного боку, повністю усуваючи люфт. Можна також визначити величину зазору, методом вибору щупа відповідної товщини.